Середа, 18.10.2017, 14:59
Городенківська РДА
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Розділи новин
Економіка, фінанси [190]
Соціальний захист [245]
Агропромисловий розвиток [179]
Молодь і спорт [463]
Діти [320]
Релігія, Культура. Туризм [431]
Освіта [289]
Місцеве самоврядування [57]
Оперативна інформація управління з питань надзвичайних ситуацій [267]
Правопорядок, оборонна та мобілізац [69]
Суспільно-політична ситуація, євроінтеграційні процеси, співпраця з м.Бжег (Польща) [658]
Місцеві ЗМІ [19]
Охорона здоров'я [58]
Статистика інформує [559]
Пенсійне забезпечення [123]
Управління юстиції інформує [182]
Інвестиції та інвестиційні проекти [18]
Державна податкова інспекція [334]
РЦСССДМ [195]
Нормативно-правові акти [9]
Нормативно-правові акти, що належать до компетенції РДА, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню
Відомості про взаємодію з громадською радою та її діяльністю [16]
Звернення громадян [26]
Сектор інформаційної діяльності та комунікації з громадскістю [817]
Державний реєстр виборців [5]
Центр зайнятості [54]
Архів [1]
Архітектура та містобудування [7]
Відомості про проведення консультацій з громадськістю [2]
Відомості про проведення консультацій з громадськістю, громадської експертизи та врахування громадської думки
Громадська експертиза та обговорення [5]
Виконання Закону України "Про очищення влади" [20]
Обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації влади [4]
Надання громадянам і юридичним особам інформаційних послуг загального призначення [1]
Виконання місцевого бюджету [10]
Відомості про проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти [3]
Інформаційні ресурси з питань, що належать до компетенції РДА [1]
Цільовві програми у відповідній сфері [1]
Регуляторна діяльність [2]
Регуляторна діяльність: плани підготовки регуляторних актів; повідомлення про оприлюднення та проекти регуляторних актів; звіти про відстеження результативності; реєстр регулярних актів
Порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації [1]
Порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності, зразки документів та інших матеріалів, необхідних для звернення громадян чи органу
Відомості про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів [1]
Відомості про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів. у тому числі тарифи та пільги окремим групам платників, розрахунки юридичних і фізичних осіб з бюджетом відповідного рівня
Місія, функції, повноваження, основні завдання та нормативно-правові засади діяльності [1]
Місцезнаходження органу, його управлінь, відділів та інших структурних підрозділів [1]
Місцезнаходження органу, його управлінь, відділів та інших структурних підрозділів (поштові адреси, номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти та веб-сайтів)
Порядок оскарження прийнятих рішень [1]
Основні функції структурних підрозділів [1]
Основні функції структурних підрозділів, а також прізвища, імена, по батькові, номери телефонів, адреси електронної пошти їх керівників
Прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника [1]
Прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників
Адреса електронної пошти структурного підрозділу, відповідального за приймання [1]
Адреса електронної пошти структурного підрозділу, відповідального за приймання і реєстрацію вхідної кореспонденції
Територіальні органи [0]
Розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установ [1]
Соціально-економічний розвиток регіону [0]
Показники розрахунків за енергоносії [2]
Антикорупційна діяльність [0]
Інформація про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник [1]
Головна » 2016 » Серпень » 8 » Городенківське відділення Тисменицької ОДПІ інформує
Городенківське відділення Тисменицької ОДПІ інформує
07:20

 

Якщо сума пенсії перевищує 10740 грн, то частина такого перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором

 

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України. Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 10740 грн), у частині такого перевищення.

Положення п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5%.

Відтак, якщо сума пенсії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) перевищує у 2016 році 10740 грн, то частина такого перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором.

Водночас пенсії, призначені учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону, військовим збором не оподатковуються.

 

Щодо віднесення до операцій з реалізації пального відпуску пального, що належить виробникам сільськогосподарської продукції при укладанні договорів підряду на виконання робіт за допомогою техніки підрядника

 

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Отже, при заправці пальним техніки підрядника, винайманої замовником на умовах договору підряду, здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника до підрядника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

(Лист ДФС України від 20.07.2016 р. № 24565/7/99-99-15-03-03-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/260471.html)

 

 

Підприємець - фізична особа сплачує податок на нерухоме майно як фізична особа

 

Статтею 226 Податкового кодексу України  не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, тому такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Цивільним кодексом України визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не може їм належати.     

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

 Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

 Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

 Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

 Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 106.01).

 

Безнадійна заборгованість: ознаки та умови визнання

 

Перелік ознак безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Податкового кодексу визначено пп. 14.1.11 статті 14 Податкового кодексу, зокрема, безнадійною визнається заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності або ж прострочена заборгованість не погашена внаслідок недостатності майна боржника.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ). Відповідно, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, а заборгованість відноситься до категорії "безнадійної". Відповідно, товари чи послуги, які отримані платником та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника ПДВ відсутнє, сума заборгованості, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, визнається безнадійною та класифікується як  безповоротна фінансова допомога.

 Щодо простроченої заборгованості фізичної або юридичної особи, не погашеної внаслідок недостатності майна зазначеної особи, така заборгованість визнається безнадійною за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулює Закон України від 21 квітня 1999 року № 606 "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606). Відповідно до пп. 2 та 7 п. 1 ст. 47 Закону № 606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

боржник - фізична особа чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Таким чином, у разі недостатності майна боржника - фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання заборгованості безнадійною згідно статтею 14 Податкового кодексу можливе за умови, що дії з розшуку зареєстрованого за боржником майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника - відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 606.

Щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованої амортизації у т.ч. на суму індексації (дооцінки), проведеної із застосуванням індексу інфляції

 

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).

З огляду на викладене, фінансовий результат до оподаткування збільшується у тому числі на амортизацію суми індексації (дооцінки), проведеної із застосуванням індексу інфляції.

(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14134/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68955.html)

 

 

Щодо амортизації витрат на поліпшення об’єкта основних засобів

 

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.

Так, пунктом 138.1 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

З урахуванням вимог п. 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у редакції, чинній з 01.01.2015, при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 – 146 та 148 розділу III Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не передбачено особливостей з обліку поліпшень основних засобів, отже такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

(Лист ДФС України від 15.07.2016 №15294/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69174.html)

 

 

В який термін суб’єкту господарювання надається акт звірки розрахунків за податками?

 

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Інформацію щодо стану розрахунків платника з бюджетом також можна отримати у приватній частині «Електронного кабінету платника», що знаходиться на офіційному сайті ДФС України.

 

 

До уваги платників податку на прибуток!

 

Платники податку на прибуток подають декларацію за перше півріччя 2016 року не пізніше 09 серпня 2016 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 19 серпня 2016 року – інформують у Головному управлінні ДФС у Житомирській області.  

При цьому необхідно враховувати деякі особливості складання декларації. Однією з таких особливостей, що починаючи з 2016 року декларацію з податку на прибуток підприємств щоквартально зобов’язані подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2015 рік понад 20 млн. гривень.

Також декларацію за півріччя необхідно подати підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2016 року.

Окрім вищезазначених, за підсумками першого півріччя 2016 року, слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Сільськогосподарські підприємства, які в цьому році перейшли з четвертої групи єдиного податку на загальну систему оподаткування і хочуть обрати звітний період, який розпочинається з 1 липня поточного звітного року й закінчується 30 червня наступного звітного року, повинні подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року.

Платникам єдиного податку необхідно подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів та сплати авансових внесків з податку на прибуток. При цьому в декларації слід заповнити рядок 20 і додаток АВ, де відобразити суму сплачених авансових внесків у разі виплати дивідендів у ІІ кварталі 2016 року.

Платники податку на прибуток (крім суб’єктів малого підприємництва, в яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, а річний дохід не більше 10 млн. євро за середньорічним курсом НБУ (п.3 ст.55 Господарського кодексу України), подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

 

 

Наближаються терміни подачі звітності

 

9 серпня, вівторок  - останній день подання

 - податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу1 

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, за II квартал

- розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, за II квартал платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу

- розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, за II квартал платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу

- звіту про суми податкових пільг за II квартал

- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за II квартал

- податкової декларації з ПДВ платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за ІІ квартал

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС)

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС)

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС)

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА)

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма № 1-ОТ)

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма № 1-РА)

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ)

- податкової декларації рентної плати з розрахунком за ІІ квартал:

рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
рентної плати за спеціальне використання води;
рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини

- податкової декларації екологічного податку за ІІ квартал

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя

- податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця за півріччя платниками, віднесеними до третьої групи

- податкової декларації платника єдиного податку — юридичної особи за півріччя платниками, віднесеними до третьої групи

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за IІ квартал (форма № 1ДФ)

_____________
1 Згідно з п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств, які подають тільки річну фінансову звітність) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

 

Затверджено звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

 

Міністерством фінансів України наказом від 17.06.2016 № 553 "Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації" затверджено форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Звіт за зазначеною формою подається до фіскальних органів неприбутковими підприємствами, установами та організаціями у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Наказ №553 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» від 02.08.2016 №58).

Категорія: Державна податкова інспекція | Переглядів: 79 | Додав: Russell
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Календар новин
«  Серпень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Пошук
Друзі сайту
Карта захисних споруд
цивільного захисту




Українське національне інформаційне агенство
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017Хостинг від uCoz