Вівторок, 22.08.2017, 16:49
Городенківська РДА
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Розділи новин
Економіка, фінанси [190]
Соціальний захист [245]
Агропромисловий розвиток [179]
Молодь і спорт [463]
Діти [320]
Релігія, Культура. Туризм [431]
Освіта [289]
Місцеве самоврядування [57]
Оперативна інформація управління з питань надзвичайних ситуацій [267]
Правопорядок, оборонна та мобілізац [69]
Суспільно-політична ситуація, євроінтеграційні процеси, співпраця з м.Бжег (Польща) [658]
Місцеві ЗМІ [19]
Охорона здоров'я [58]
Статистика інформує [559]
Пенсійне забезпечення [123]
Управління юстиції інформує [182]
Інвестиції та інвестиційні проекти [18]
Державна податкова інспекція [334]
РЦСССДМ [195]
Нормативно-правові акти [9]
Нормативно-правові акти, що належать до компетенції РДА, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню
Відомості про взаємодію з громадською радою та її діяльністю [16]
Звернення громадян [26]
Сектор інформаційної діяльності та комунікації з громадскістю [817]
Державний реєстр виборців [5]
Центр зайнятості [54]
Архів [1]
Архітектура та містобудування [7]
Відомості про проведення консультацій з громадськістю [2]
Відомості про проведення консультацій з громадськістю, громадської експертизи та врахування громадської думки
Громадська експертиза та обговорення [5]
Виконання Закону України "Про очищення влади" [20]
Обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації влади [4]
Надання громадянам і юридичним особам інформаційних послуг загального призначення [1]
Виконання місцевого бюджету [10]
Відомості про проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти [3]
Інформаційні ресурси з питань, що належать до компетенції РДА [1]
Цільовві програми у відповідній сфері [1]
Регуляторна діяльність [2]
Регуляторна діяльність: плани підготовки регуляторних актів; повідомлення про оприлюднення та проекти регуляторних актів; звіти про відстеження результативності; реєстр регулярних актів
Порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації [1]
Порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності, зразки документів та інших матеріалів, необхідних для звернення громадян чи органу
Відомості про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів [1]
Відомості про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів. у тому числі тарифи та пільги окремим групам платників, розрахунки юридичних і фізичних осіб з бюджетом відповідного рівня
Місія, функції, повноваження, основні завдання та нормативно-правові засади діяльності [1]
Місцезнаходження органу, його управлінь, відділів та інших структурних підрозділів [1]
Місцезнаходження органу, його управлінь, відділів та інших структурних підрозділів (поштові адреси, номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти та веб-сайтів)
Порядок оскарження прийнятих рішень [1]
Основні функції структурних підрозділів [1]
Основні функції структурних підрозділів, а також прізвища, імена, по батькові, номери телефонів, адреси електронної пошти їх керівників
Прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника [1]
Прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників
Адреса електронної пошти структурного підрозділу, відповідального за приймання [1]
Адреса електронної пошти структурного підрозділу, відповідального за приймання і реєстрацію вхідної кореспонденції
Територіальні органи [0]
Розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установ [1]
Соціально-економічний розвиток регіону [0]
Показники розрахунків за енергоносії [2]
Антикорупційна діяльність [0]
Інформація про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник [1]
Головна » 2016 » Серпень » 1 » Городенківське відділення Тисменицької ОДПІ інформує
Городенківське відділення Тисменицької ОДПІ інформує
15:22

Чи потрібно подавати заяви з оновленою інформацією щодо місця проживання платника податків, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці?  
Відповідно до п. 70.7 ст. 70 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п.1 розд. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за формою № 5ДР (додаток 11 до Положення) або Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та номером паспорта за формою № 5ДРП (додаток 12 до Положення) (далі – Заяви) відповідно.
Згідно з п. 3 розд. IX Положення для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.
Таким чином, у разі внесення до документа, що посвідчує особу, відомостей про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), платник податків повинен подати до відповідного контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру за ф. № 5ДР або Заяву про внесення змін за ф. № 5ДРП.
Крім того, слід зазначити, що згідно з пунктом 60 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302, за фактом реєстрації місця проживання або місця перебування особи, яка проживає в Україні, територіальним підрозділом ДМС з використанням засобів відомчої інформаційної системи ДМС здійснюється внесення інформації про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт.
 
Оскільки інформація про реєстрацію місця проживання або місця перебування не зазначається в зоні візуальної перевірки паспорта, а лише вноситься до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт, статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачена видача особі за її вимогою довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування – документа який видається органом реєстрації та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи, у тому числі у зв’язку із зміною назви вулиць.
Отже, у разі отримання фізичною особою - платником податків зазначеної довідки, пов’язаної зі зміною назви вулиці, такий платник повинен подати до відповідного контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру за ф. № 5ДР (або Заяву за ф. № 5ДРП).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.23.02).
 
 
Як здійснюється виправлення помилок, виявлених платником податку у рядках 27-39 Податкової декларації з податку на прибуток?
 
Відповідно до п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п.50.2 ст.50 ПКУ:
 
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає звітну нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст.50 ПКУ, не застосовуються.
Враховуючи зазначене, у разі виправлення помилок, що самостійно виявлені платником податку у рядках 27-39 (сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, штрафних санкцій та пені) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), платник податку має право виправити показники рядків 27-39 Декларації як у складі звітної (звітної нової) Декларації, так і шляхом подання уточнюючої Декларації. При цьому відображаються правильні суми збільшення (зменшення) податкового зобов’язання за звітний період, що уточнюється, штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.23.02).
 
 
Заповнення деяких граф податкової декларації екологічного податку
 
 Податкова декларація екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715.
 
 Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування - викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Податкової декларації не додається.
 У графі «Порядковий №» Податкової декларації зазначається номер Податкової декларації арабськими цифрами, починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання кількості поданих з початку року Податкових декларацій.
 У графі «Порядковий № Податкової декларації» додатків (розрахунків) до Податкової декларації зазначається номер Податкової декларації, до якої додаються такі додатки (розрахунки).
 У графі «Розрахунок №» додатків до Податкової декларації арабськими цифрами зазначається порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання.
 Порядковий номер кожної наступної Податкової декларації (звітної, звітної нової, уточнюючої), поданої платником екологічного податку протягом календарного року до контролюючого органу, починаючи з «1» збільшується послідовно у порядку зростання. При цьому нумерація Розрахунків (додатків до Податкової декларації) здійснюється у порядку зростання кількості додатків до Податкової декларації починаючи з 1 (одиниці).
 
  Реєстрація податкової накладної має термін
 
 На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)).
 Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
 
 Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.
 Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у ЄРПН здійснюється платником ПДВ протягом п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
 Пунктом 120 1.2 ст. 120 1 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
 Отже, згідно із загальним правилом реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.
 
  Чи відображаємо від’ємне значення, з дати виникнення якого минуло 1095 днів
 

 Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
 Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
 
 а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
 б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
 в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
 Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
 - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
 - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
 Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
 Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
 
 Згідно з абзацом «а» п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.
 Враховуючи викладене, незалежно від того, чи минуло 1095 днів з дати виникнення податкового кредиту, оплачений залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається в податковій декларації з ПДВ, до повного його погашення.
ПДВ при здійсненні платником податку операцій з постачання вживаних транспортних засобів
Тисменицька ОДПІ повідомляє, що наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він:
 - або був у користуванні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу);
 - або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).
 Пунктом 189.3 статті 189 ПКУ встановлено правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари. Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Кодексу.
 Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 Кодексу.
 При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:
 - для осіб, не зареєстрованих як платники податку, - виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;
  - для платників податку - виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
 
 Отже, при реалізації особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, у межах договору, що передбачає передання права власності на такий транспортний засіб від особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, до платника ПДВ, ціна такого транспортного засобу визначається не нижче його оціночної вартості, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.
 При подальшій реалізації (у тому числі при передачі у фінансовий лізинг) таким платником ПДВ вживаних транспортних засобів, придбаних в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, у межах договорів, що передбачають перехід права власності на такі транспортні засоби до платника ПДВ, ціна продажу таких вживаних транспортних засобів згідно з пунктом 189.3 статті 189 Кодексу визначається платником ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
 Оціночна вартість транспортного засобу розраховується суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону, та розрахунок такої вартості суб'єктом оціночної діяльності є обов'язковим лише при реалізації вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, особою, не зареєстрованою як платник ПДВ.
Затверджено порядок контролю за доходами фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку II та III груп
 
 
Порядок контролю за досягненням фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої і третьої груп доходу понад 1 мільйон гривень, що вимагає застосування реєстраторів розрахункових операцій регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року № 439.
 
 У Порядку зазначено, що для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.
 
 Нагадуємо, Податковим кодексом України передбачено, що у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень для платника єдиного податку II та III груп (фізичної особи-підприємця) незалежно від обраного виду діяльності обов’язковим є застосування реєстратора розрахункових операцій.
 Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
 
 
Звітність про обсяги виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за липень необхідно подати не пізніше 9 серпня
 

 Таку звітність подають суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на види діяльності, пов’язані з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
 Звіти складаються окремо за кожний місяць та подаються до 10 числа місяця, що настає за звітним, з перенесенням граничного строку на перший робочий день, якщо 10 число припадає на вихідний або святковий день.
 Звітність приймається за основним місцем обліку суб'єкта господарювання в органах фіскальної служби в електронній формі.
 
 Звертаємо увагу на те, що наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року № 49 не передбачено подання уточнюючих звітів.
 При цьому, відповідно до Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та / або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
 
 Більш детально з особливостями заповнення звітності про обсяги виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів можна ознайомитися у листі ДФС України від 29.04.2016 р. №15535/7/99-99-12-01-01-17.
 
 
Відображення у звітності повернення чи вибуття алкогольних напоїв та тютюнових виробів
 

 У разі повернення раніше придбаної продукції, її обсяги відображаються з від’ємним значенням у тих самих графах (придбання, надходження або реалізації) Звітів № 1-ОА, № 1-ОТ, № 1-РА, № 1-РТ, де такі обсяги вже відображались у попередніх звітах при проведенні первинної операції, тобто:
 – зменшують відповідні обсяги придбання, надходження або реалізації за звітний період на обсяги повернення;
 – відображаються зі знаком мінус у разі, якщо обсяги повернення перевищують обсяги придбання, надходження або реалізації у звітному періоді.
 При цьому у графі «Примітка» до відповідного виду продукції зазначається обсяг та тип проведеної операції (наприклад: «повернуто реалізованих 0,123456 тис.дал, або повернуто отриманих 0,123456 млн. штук).
 Повернення продукції відображається у звітах про обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів за той звітний період, у якому відбулось таке повернення. Якщо операції з придбання, надходження або реалізації продукції та її повернення відбулись в одному звітному періоді, обсяги за такими операціями у Звітах № 1-ОА, № 1-ОТ, № 1-РА, № 1-РТ не відображаються.
 Вибуття, не пов’язане з реалізацією (втрати, розкрадання тощо) алкогольних напоїв та тютюнових виробів відображається у графі «Примітка» Звітів № 1-ОА, № 1-ОТ, № 1-РА, № 1-РТ із зазначенням обсягів такого вибуття та наданням відповідних пояснень.
 
 Більш детально з особливостями відображення повернення та вибуття, не пов’язаного з реалізацією (втрати, розкрадання тощо), алкогольних напоїв та тютюнових виробів у звітності можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 115.05).
 
На часі: сплата земельного податку
 
До 1 липня громадяни – платники плати за землю отримали відповідні податкові повідомлення – рішення. Термін сплати податку, зазначеного у такому рішенні – протягом 60 днів з дня його вручення.
 У зв’язку з численними запитаннями від громадян –землевласників з місць пропонуємо переглянути актуальні питання – відповіді щодо порядку справлянняземельного податку. Питання – відповіді взяті з бази «ЗІР», категорії 112.01, 112.02. Адреса розміщення ресурсу: http://zir.sfs.gov.ua/
1. Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?
Відповідь:   Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.
2. Чи є платником плати за землю ФОП, яка має тимчасову споруду (кіоск, палатку тощо)?
Відповідь:  Якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив’язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки) по яких розраховується плата за землю.
 3. З якого часу громадянин, який викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, повинен сплачувати земельний податок?
 
Відповідь:  Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.  До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.
 4. Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?
 Відповідь:    Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
      Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
 5. Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?
  Відповідь: Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.  Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
 
 6. З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору орендиземельної ділянки чи з дня його реєстрації?
 
Відповідь:  Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки.
7. До якої дати підприємство – юридична особа повинна сплачувати земельний податок у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності?
 Відповідь: У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Тобто, юридична особа сплачує земельний податок до дати припинення права постійного користування земельною ділянкою, що оформлено відповідно до законодавства.
 
Заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску та звіту 1-ДФ можна через Електронний кабінет платника
 
 Функціональні можливості електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua), з 1 липня 2016 року розширено.
 Зокрема, працедавці отримали можливість  підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.
 Окрім того, нові можливості кабінету забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.
 Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:
 податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;
 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за ф. 1-ДФ);
 звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
 повідомлення про прийняття працівника на роботу.
 За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються в режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.
 Завдяки доопрацюванню ЕКП в частині подання звітності кількість користувачів зазначеного сервісу постійно зростає.
 Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно - довідкового департаменту ДФС (http://acskidd.gov.ua/).
 
Фіскальні особливості продажу товарів через Інтернету
 
 Повідомляємо, що основними нормативно-правовими актами, які регулюють правові відносини при здійсненні розрахунків з використанням Інтернету, є:
 - Закон України від 06.07.1995р. № 265 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який є спеціальним законом.
 - Закон України від 03.09.2015р. № 675 "Про електронну комерцію", який визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
 Згідно положень чинного законодавства, суб'єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), мають реєструвати РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур'єрською службою РРО реєструється на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.
 У разі проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного термінала, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов'язкові реквізити:
 ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дадуть змогу їх ідентифікувати;
 ідентифікатор платіжного пристрою;
 суму комісійної винагороди (у разі наявності);
 вид операції;
 реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ";
 напис "Код авт." та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
 підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ".
 Необхідність вказаних реквізитів касового чека обумовлена вимогами п. 1.19 та 1.21 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 р. №174.
 Порядок реєстрації видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги) визначено п. 7 та 8 р. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за № 1616/24148), яким передбачено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги перевищує 100 гривень, необхідно скласти акт про видачу коштів, в якому необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
 
При досягненні пенсійного віку фізичні особи мають право на пільгу зі сплати земельного податку
 Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
  Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
 -         для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
 -         для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
 -         для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
 -         для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
 -         для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
 Але, до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
 Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника, тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).
 

 

Категорія: Державна податкова інспекція | Переглядів: 120 | Додав: Russell
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Календар новин
«  Серпень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Пошук
Друзі сайту
Карта захисних споруд
цивільного захисту




Українське національне інформаційне агенство
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017Хостинг від uCoz