Середа, 13.12.2017, 17:05
Городенківська РДА
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Розділи новин
Економіка, фінанси [190]
Соціальний захист [245]
Агропромисловий розвиток [179]
Молодь і спорт [463]
Діти [320]
Релігія, Культура. Туризм [431]
Освіта [289]
Місцеве самоврядування [57]
Оперативна інформація управління з питань надзвичайних ситуацій [267]
Правопорядок, оборонна та мобілізац [69]
Суспільно-політична ситуація, євроінтеграційні процеси, співпраця з м.Бжег (Польща) [658]
Місцеві ЗМІ [19]
Охорона здоров'я [58]
Статистика інформує [559]
Пенсійне забезпечення [123]
Управління юстиції інформує [182]
Інвестиції та інвестиційні проекти [18]
Державна податкова інспекція [334]
РЦСССДМ [195]
Нормативно-правові акти [9]
Нормативно-правові акти, що належать до компетенції РДА, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню
Відомості про взаємодію з громадською радою та її діяльністю [16]
Звернення громадян [26]
Сектор інформаційної діяльності та комунікації з громадскістю [817]
Державний реєстр виборців [5]
Центр зайнятості [54]
Архів [1]
Архітектура та містобудування [7]
Відомості про проведення консультацій з громадськістю [2]
Відомості про проведення консультацій з громадськістю, громадської експертизи та врахування громадської думки
Громадська експертиза та обговорення [5]
Виконання Закону України "Про очищення влади" [20]
Обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації влади [4]
Надання громадянам і юридичним особам інформаційних послуг загального призначення [1]
Виконання місцевого бюджету [10]
Відомості про проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти [3]
Інформаційні ресурси з питань, що належать до компетенції РДА [1]
Цільовві програми у відповідній сфері [1]
Регуляторна діяльність [2]
Регуляторна діяльність: плани підготовки регуляторних актів; повідомлення про оприлюднення та проекти регуляторних актів; звіти про відстеження результативності; реєстр регулярних актів
Порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації [1]
Порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності, зразки документів та інших матеріалів, необхідних для звернення громадян чи органу
Відомості про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів [1]
Відомості про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів. у тому числі тарифи та пільги окремим групам платників, розрахунки юридичних і фізичних осіб з бюджетом відповідного рівня
Місія, функції, повноваження, основні завдання та нормативно-правові засади діяльності [1]
Місцезнаходження органу, його управлінь, відділів та інших структурних підрозділів [1]
Місцезнаходження органу, його управлінь, відділів та інших структурних підрозділів (поштові адреси, номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти та веб-сайтів)
Порядок оскарження прийнятих рішень [1]
Основні функції структурних підрозділів [1]
Основні функції структурних підрозділів, а також прізвища, імена, по батькові, номери телефонів, адреси електронної пошти їх керівників
Прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника [1]
Прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників
Адреса електронної пошти структурного підрозділу, відповідального за приймання [1]
Адреса електронної пошти структурного підрозділу, відповідального за приймання і реєстрацію вхідної кореспонденції
Територіальні органи [0]
Розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установ [1]
Соціально-економічний розвиток регіону [0]
Показники розрахунків за енергоносії [2]
Антикорупційна діяльність [0]
Інформація про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник [1]
Головна » 2016 » Липень » 22 » Городенківське відділення Тисменицької ОДПІ інформує
Городенківське відділення Тисменицької ОДПІ інформує
13:53

Як впливає зміна системи оподаткування на „земельну” звітність

 Відповідно до ст. 269 та ст. 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
 Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
 Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
 Нагадаємо, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560.
 Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
 Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
 Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування здійснюється відповідно до ст. 298 ПКУ.
 Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
 Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
 
 Враховуючи вищенаведене, якщо юридична особа, яка в установлені строки подала річну податкову декларацію з плати за землю, приймає рішення про перехід у поточному році з загальної системи на спрощену систему оподаткування, то така особа повинна подати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, уточнюючу податкову декларацію на зменшення податкового зобов’язання із земельного податку починаючи з місяця переходу на спрощену систему оподаткування.
 Якщо юридична особа – платник єдиного податку протягом року відмовляється від спрощеної системи оподаткування, то така особа зобов’язана сплачувати земельний податок з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, та подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, звітну податкову декларацію з плати за землю (на поточний рік або щомісяця) відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки/
 
Дивіденди виплачені у товарній формі оподатковуються ПДВ за ставкою 20%

 Суми дивідендів, виплачені емітентом у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, не є об'єктом оподаткування ПДВ.
 Водночас, якщо виплата дивідендів проводиться у товарній формі (продукцією, товарами), то така операція оподатковується ПДВ на загальних підставах як продаж товарів.
 Тобто виплата дивідендів у натуральній формі оподатковується ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 %.
 При цьому емітент, який виплачує дивіденди у товарній формі, має скласти податкову накладну в електронній формі, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та включити суму ПДВ до податкових зобов'язань звітного періоду.
 Зазначений порядок оподаткування дивідендів визначено пп. 196.1.6 ст. 196 Податкового кодексу України.
 
 
 
Податкові нюанси при продажу громадянами власної сільськогосподарської продукції
 
 Чи потрібно податковому агенту (СГД-заготівельнику) утримувати податок на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції, якщо довідка про наявність у неї земельних ділянок оформлена неналежним чином?
 
 Як визначено Податковим кодексом України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ (з 2016 року – 18 відсотків).
 До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, якою наведено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню.
  Так, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, зібрана, виготовлена тощо, безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.
 Проте, при продажі цієї продукції, громадянину потрібно подати податковому агенту відповідну довідку про наявність у нього у власності цих земельних ділянок, і що саме на них було, наприклад, вирощено цю продукцію. Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
 Інформація про видачу довідки передається органами місцевої влади в податкові інспекції (територіальним органам Головного управління ДФС у Закарпатській області) за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з дати видачі довідки власнику сільськогосподарської продукції. Звертаємо увагу, що оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Відповідно до п.3 Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 (далі – Порядок), у Довідці зазначаються: порядковий номер, за яким довідку зареєстровано, та дата (число, місяць і рік) видачі; паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім’я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий), місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, корпус, квартира); реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податків власника сільськогосподарської продукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); вид цільового призначення земельної ділянки; розмір земельної ділянки у гектарах; ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради; дата, до якої дійсна довідка.
 У разі зміни інформації, зазначеної у Довідці, власник сільськогосподарської продукції письмово інформує сільську, селищну, міську раду, яка протягом п’яти робочих днів видає йому нову Довідку з урахуванням відповідних змін. При цьому попередня довідка анулюється (п. 4 Порядку).
 Враховуючи вищевикладене, якщо при продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) фізична особа надає податковому агенту Довідку, оформлену з порушенням Порядку, то такий податковий агент, як особа на яку відповідно ст. 18 ПКУ покладено обов’язок з обчислення, утримання з доходів, повинен утримати з виплачуваного доходу податок на доходи фізичних осіб.
 
Щодо оподаткування неприбуткових організацій та установ, зокрема професійних спілок

 
 Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу Укра- їни (далі – Кодекс) неприбут- ковим підприємством, устано- вою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
 - утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
 - установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
 - установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
 - внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
 Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
 До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 134 Кодексу і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, профспілкові організації (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
 
 Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначено Законом України від 15 вересня 1999 року №1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі – Закон №1045).
 Відповідно до ст. 1 Закону №1045 професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).
 Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки та ведуть свою діяльність на підставі статуту.
 Джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання визначаються в їх статутних документах (ст.ст. 14 та 15 Закону №1045).
 Отже, профспілкова організація,  яка відповідає  вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру, не сплачує податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності, та використовує отримані доходи (прибутки) виключно на реалізацію своєї статутної діяльності (у т.ч. господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань) без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
 (Лист ДФС України від 16.06.2016 № 13484/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному  веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68823.html)
 

Платники єдиного податку І та ІІ груп мають право на щорічну відпустку

Відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця.  
Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.  
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі.  
 
З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного.
Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками ЄСВ. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний соціальний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.
 

Способи подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску

Пунктом 1 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), визначено, що звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів:
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464);
на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;
надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.
У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання Звіту, передбаченого у розд. ІІІ Порядку № 435.
 
Відповідно до п. 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464 у разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 435 електронна форма Звіту, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною звіту на паперових носіях.
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 435 Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку № 435, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п. 6 розд. ІІ цього Порядку, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.
Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (п. 16 розд. ІІ Порядку № 435).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).
 
Нарахування пені у разі самостійного подання платником податків уточнюючої звітності на занижену суму податкових зобов’язань
 

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
 
Згідно із п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. «а» п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Пеня, визначена п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (абзац другий п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ (п. 129.9 ст. 129 ПКУ).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 138.02).

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ
 
Роман Насіров: Змінено правила передачі матеріалів перевірок для порушення кримінального провадження
 
 Враховуючи зауваження та скарги бізнесу, ДФС внесено зміни до  Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків. Відтепер у разі виявлення порушень податкового, валютного чи іншого законодавства, за якими сума завданої державі шкоди є достатньою для притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальні провадження розпочинатимуться, якщо такі податкові повідомлення-рішення набудуть статусу «узгоджених» після адміністративного та/або судового оскарження. Про це повідомив Голова ДФС Роман Насіров.
 «Фіскальна служба завжди виступає за конструктивний діалог з бізнесом і робить зі свого боку усе можливе, щоб спростити їх діяльність. Нові правила передачі матеріалів перевірок слідчим підрозділам дозволять упередити безпідставний тиск на бізнес та нададуть змогу слідчим ДФС зосереджувати свою увагу виключно на тих платниках, які дійсно задіяні в різних схемах, для пошуку доказів їх злочинів», – зазначив Роман Насіров.
 Керівник фіскального відомства розповів, що раніше слідчі мали право розпочинати кримінальні провадження на підставі результатів податкових перевірок, навіть, якщо вони знаходилися на оскарженні в судах. Відтепер ця суперечлива норма врегульована.
 Слідчим підрозділам фінансових розслідувань матеріали перевірок для прийняття рішення згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України (крім випадків, визначених пунктом 36 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу) передаватимуться виключно після узгодження грошових зобов’язань (зменшення бюджетного відшкодування), вимог та рішень щодо єдиного внеску. При цьому терміни передачі матеріалів –  протягом 20 робочих днів, наступних за днем узгодження прийнятих за їх результатами податкових повідомлень-рішень.
 «Внесені зміни сприятимуть налагодженню партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами за рахунок відмови від негативної практики кримінального переслідування за фактами ухилення від сплати податків до остаточного узгодження грошових зобов’язань в адміністративному чи судовому порядку», – підкреслив Роман Насіров.  
 

Дмитро Донець: Президентство в ІОТА – це престиж для української держави
 
 Обрання Голови ДФС Романа Насірова на посаду Президента Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА) є престижем як для фіскальної служби України, так і держави в цілому. Про це заявив директор департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС Дмитро Донець в ефірі радіо «Ера».
 За його словами, головування в ІОТА означає, що в наступному році Україна буде відігравати найважливішу роль в цій організації.
 «Україна отримає низку переваг. По-перше, популяризація та створення позитивного іміджу України та української податкової служби у світовому медіа-просторі. По-друге, наступного року Генеральна асамблея проводитиметься у Києві, а це означає, що 46 представників провідних податкових організацій зможуть надати свої рекомендації та поради українській ДФС», – підкреслив Дмитро Донець.
 
 Крім того, Україна стане тим центром, на базі якого здійснюватиметься обмін передовим досвідом податкових адміністрацій. Тобто проходитимуть практичні конференції, на яких кожна адміністрація презентуватиме свою діяльність. Разом з іншими адміністраціями визначатимуться практичні шляхи вирішення проблеми або практичний вихід із ситуації, в якій опинилася та чи інша країна.
 Дмитро Донець також нагадав, що Внутрішньо-європейська організація податкових адміністрацій (ІОТА) була створена у 1999 році країнами центральної та східної Європи. На сьогодні до її складу входять 46 країн Європи, колишнього радянського союзу та СНД. Україна почала співробітництво з ІОТА в 1999 році. У 2003 вона стала асоційованим членом,  а у 2006 вже повноцінним членом ІОТА.
 

Чи сплачувати земельний податок членам садівничого товариства, якщо їх земельні ділянки приватизовані?
 
      Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
      Садівниче товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
      Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 112.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
 

 
До уваги неприбуткових установ та організацій
 
Уряд затвердив Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру.
 На виконання Закону України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (набрав чинності 13 серпня 2015 року) постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру.
 Порядком визначено:
 алгоритм дій для неприбуткових організацій та контролюючих органів при включенні/виключенні неприбуткової організації до/із такого Реєстру;
 особливості перебування у Реєстрі, включення та виключення неприбуткових організацій з Реєстру в перехідний період.
 Нагадаємо, що до затвердження даного порядку діяло Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 37 від 24.01.2013 року.
 Проте таке Положення потребувало приведення у відповідність до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, яким визначено умови та порядок, за яких неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток.  
 Таким чином прийнятий порядок забезпечить виконання п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, сприятиме врегулюванню спірних питань між контролюючими органами та платниками податків при застосуванні положень Податкового кодексу України у частині адміністрування неприбуткових організацій.
 Неприбуткові підприємства, установи та організації, які внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій і не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ, зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами закону та надати копії відповідних документів до територіального контролюючого органу.
 Увага, неприбуткові підприємства, установи та організації, які не приведуть свої установчі документи у відповідність, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
 

 

Категорія: Державна податкова інспекція | Переглядів: 147 | Додав: Russell
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Календар новин
«  Липень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Пошук
Друзі сайту
Карта захисних споруд
цивільного захисту




Українське національне інформаційне агенство
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017Хостинг від uCoz