Вівторок, 27.06.2017, 19:30
Городенківська РДА
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Розділи новин
Економіка, фінанси [190]
Соціальний захист [245]
Агропромисловий розвиток [179]
Молодь і спорт [463]
Діти [320]
Релігія, Культура. Туризм [431]
Освіта [289]
Місцеве самоврядування [57]
Оперативна інформація управління з питань надзвичайних ситуацій [267]
Правопорядок, оборонна та мобілізац [69]
Суспільно-політична ситуація, євроінтеграційні процеси, співпраця з м.Бжег (Польща) [658]
Місцеві ЗМІ [19]
Охорона здоров'я [58]
Статистика інформує [559]
Пенсійне забезпечення [123]
Управління юстиції інформує [182]
Інвестиції та інвестиційні проекти [18]
Державна податкова інспекція [334]
РЦСССДМ [195]
Нормативно-правові акти [9]
Нормативно-правові акти, що належать до компетенції РДА, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню
Відомості про взаємодію з громадською радою та її діяльністю [16]
Звернення громадян [26]
Сектор інформаційної діяльності та комунікації з громадскістю [817]
Державний реєстр виборців [5]
Центр зайнятості [54]
Архів [1]
Архітектура та містобудування [7]
Відомості про проведення консультацій з громадськістю [2]
Відомості про проведення консультацій з громадськістю, громадської експертизи та врахування громадської думки
Громадська експертиза та обговорення [5]
Виконання Закону України "Про очищення влади" [20]
Обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації влади [4]
Надання громадянам і юридичним особам інформаційних послуг загального призначення [1]
Виконання місцевого бюджету [10]
Відомості про проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти [3]
Інформаційні ресурси з питань, що належать до компетенції РДА [1]
Цільовві програми у відповідній сфері [1]
Регуляторна діяльність [2]
Регуляторна діяльність: плани підготовки регуляторних актів; повідомлення про оприлюднення та проекти регуляторних актів; звіти про відстеження результативності; реєстр регулярних актів
Порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації [1]
Порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності, зразки документів та інших матеріалів, необхідних для звернення громадян чи органу
Відомості про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів [1]
Відомості про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів. у тому числі тарифи та пільги окремим групам платників, розрахунки юридичних і фізичних осіб з бюджетом відповідного рівня
Місія, функції, повноваження, основні завдання та нормативно-правові засади діяльності [1]
Місцезнаходження органу, його управлінь, відділів та інших структурних підрозділів [1]
Місцезнаходження органу, його управлінь, відділів та інших структурних підрозділів (поштові адреси, номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти та веб-сайтів)
Порядок оскарження прийнятих рішень [1]
Основні функції структурних підрозділів [1]
Основні функції структурних підрозділів, а також прізвища, імена, по батькові, номери телефонів, адреси електронної пошти їх керівників
Прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника [1]
Прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників
Адреса електронної пошти структурного підрозділу, відповідального за приймання [1]
Адреса електронної пошти структурного підрозділу, відповідального за приймання і реєстрацію вхідної кореспонденції
Територіальні органи [0]
Розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установ [1]
Соціально-економічний розвиток регіону [0]
Показники розрахунків за енергоносії [2]
Антикорупційна діяльність [0]
Інформація про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник [1]
Головна » 2016 » Липень » 18 » Городенківське відділення Тисменицької ОДПІ інформує
Городенківське відділення Тисменицької ОДПІ інформує
09:06

При складанні розрахунку коригування до податкової накладної враховуються показники попереднього розрахунку коригування  

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Отже, складання розрахунку коригування до податкової накладної, до якої вже складався розрахунок коригування, здійснюється з урахуванням показників попереднього розрахунку коригування.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.17).
 
Чи застосовується термін позовної давності 1095 днів для нарахування пені за порушення резидентами строків розрахунків у сфері ЗЕД?  

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Виходячи з викладеного, застосування контролюючими органами санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 114.10).  
 
 
Внесено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків  

З 12.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.05.2016 № 498 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», яким внесено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі – Порядок), зокрема:
Порядок доповнено новою формою податкового повідомлення-рішення – «ПН», яке складається контролюючими органами та надсилається платникам податків у разі виявлення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкових накладних, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, та формою податкового повідомлення-рішення - «ПС», що надсилається платникам податків у разі застосування до них штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень);
 
за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності платникам податків буде надсилатись податкове повідомлення-рішення за формою «С». Повідомлення-рішення за формою «У» вилучено.
З оновленим текстом Порядку можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
 
Порядок розрахунку та сплати єдиного внеску новоствореними підприємцями - спрощенцями  

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи підприємці, в тому числі  платники єдиного податку.
Фізичні особи підприємці - платники єдиного податку зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
   Згідно з п.п. 2 п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), такі платники можуть сплачувати ЄВ вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
Для зазначеної категорії платників ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 4 розд. ІІІ Інструкції № 449).
Мінімальний страховий внесок – сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Обов’язки платників ЄВ виникають, зокрема, у фізичних осіб підприємців  - платників єдиного податку з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (абзац другий частини четвертої ст. 5 Закону № 2464).
Враховуючи викладене вище, новостворені фізичні особи підприємці - платники єдиного податку сплачують за себе ЄВ в розмірі, який самостійно визначили, але не менше мінімального страхового внеску на місяць, в термін до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
При цьому платники можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансових платежів до 20 числа кожного місяця поточного кварталу, які враховуються ними при остаточному розрахунку, що здійснюється за календарний квартал.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301.04.02).
 
 
Фіскальна служба надала роз’яснення з питань трансфертного ціноутворення

Державна фіскальна служба України листом ДФС України від 04.05.2016р. №9980/6/99-99-15-02-02-15 надала роз’яснення з питань трансфертного ціноутворення.
В листі зазначено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:
 
- господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
 
- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
 
- господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі, що включена до переліку держав, затвердженого КМУ.
 
Разом з цим, такі господарські операції будуть визнані контрольованими у разі, якщо додатково одночасно виконуються такі умови:
 
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
 
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
 
До обсягу річного доходу не включаються непрямі податки (податок на додану вартість, акцизний податок і мито).
 
Обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення розраховується як сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма N 2:
 
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000),
 
- інші операційні доходи (ряд. 2120),
 
- дохід від участі в капіталі (ряд. 2200),
 
- інші фінансові доходи (ряд. 2220),
 
- інші доходи (ряд. 2240).
 
 
 
 
До Порядку електронного адміністрування реалізації пального внесено зміни
 
 Кабінет Міністрів України  постановою від 06 липня 2016 року N409 вніс зміни до Порядку електронного адміністрування реалізації пального, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України  від 24 лютого 2016 року N113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального".
 Нововведеннями  передбачено надання можливості особам, що діють за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, реєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального.
 
 При цьому до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального включаються такі дані: назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору.
 
   
  При самостійному виправленні помилки при нарахуванні військового збору - штраф
 
 Нагадуємо, що у разі самостійного виправлення помилки щодо нарахованої (сплаченої) суми військового збору, що збільшує суми податкових зобов’язань, до податкових агентів застосовується відповідальність у вигляді штрафу, пені та адміністративна відповідальність.
 Однак, якщо виправлення помилки - зменшення суми податкових зобов’язань, то до податкових агентів застосовується відповідальність лише у вигляді штрафу.
В якому розмірі будуть застосовуватись штрафи?
 Згідно з п. 119.2 ПКУ, за неподання, подання з порушенням строків, не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, передбачено штраф у розмірі 510 грн (за повторні дії протягом року - 1020 грн).  
 Ці штрафи не застосовуються, якщо недостовірні відомості або помилки у податковій звітності виникли у зв’язку з проведенням річного перерахунку ПДФО відповідно до п. 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
 Якщо податковий борг не сплачено у встановлені ПКУ строки для погашення узгодженого грошового зобов’язання, то після закінчення цих строків на суму податкового боргу нараховується пеня (пп. 129.1.1 ПКУ).   
 Нарахування пені розпочинається:  
при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.
при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ;
 Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
 Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Статтею 163-4 КпАП неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів, перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПІ за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 2 до 3 н.м.д.г. (повторні дії - від 3 до 5 н.м.д.г.).
 
 
Куди звертатись для звірки даних по нерухомості?

 Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;  
розміру ставки податку;  
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, на право власності), контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
 
 
Торгівля в магазині на ринку: яку обрати групу „спрощенки”
 
 Згідно  п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
 Згідно   п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них» торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
 
 Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.
 
 
Датою складання акцизної накладної буде дата передачі пального, що засвідчена у „первинці”
 

 Платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи відповідно до абзацу першого п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
 Зауважимо, що реалізація пального – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.
 Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (абзац перший п. 231.3 ст. 231 ПКУ).
 При цьому платником податку також надається право складання акцизної накладної за щоденними підсумками операцій та не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця у випадках, визначених п. 231.3 ст. 231 ПКУ.
 Отже, з метою складання акцизної накладної датою здійснення операції з реалізації пального вважається дата передачі (відпуску, відвантаження) такого пального, що засвідчується у первинних документах незалежно від того, коли відбулась оплата або перехід права власності, отримання його покупцем.
Умовне постачання при анулюванні платника ПДВ
 Звертаємо увагу платників податку на додану вартість, які хочуть анулювати реєстрацію платника ПДВ. Зокрема, наголошуємо на необхідності визнати умовне постачання товарів та необоротних активів.
 Так, відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
 

Три причини для відмови у реєстрації „спрощенця”
 

 Відповідно до п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
 
 1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
 
 2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
 
 3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
 При відмові у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
 
   Коли постачальник виправляє помилку в полі „Індивідуальний податковий номер покупця”
 

 Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
 Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
 При виправленні помилки у полі «Індивідуальний податковий номер покупця» податкової накладної продавцем складається розрахунок коригування до такої податкової накладної та друга податкова накладна з вірним індивідуальним податковим номером покупця (далі – ІПН покупця). У полі «Дата складання» такої накладної зазначається дата складання податкової накладної з помилковим ІПН покупця.
 Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
 Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН тягнуть за собою накладення штрафів у розмірі, визначеному ст. 1201 ПКУ.
 
Касовий апарат не обладнаний скринькою для зберігання готівки: як бути з коштами?
 

 Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі – Закон №265), місце проведення розрахунків — це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
 Згідно  п. 6 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
 Так, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (п. 13 ст. 3 Закону №265).
 Тобто непроведення через РРО суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використанням операції «службове внесення», може призвести до невідповідності сум коштів, зазначених у денному звіті РРО, сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків.
 Однак, якщо РРО, розташований на місці проведення розрахунків, не обладнаний скринькою для зберігання готівкових коштів, то таку готівку можна зберігати в сейфі, проте таку ситуацію суб’єкту господарювання необхідно обумовити у внутрішньому наказі. При цьому в сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, повинна зберігатися лише виручка, проведена через РРО.
 
 
Коли потрібно нараховувати мінімальний єдиний внесок

 Нагадуємо роботодавцям про необхідність донараховувати єдиний внесок, якщо база його нарахування за місяць не дотягує до розміру мінімальної зарплати, установленої на місяць, за який нараховують дохід.
 Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.10 р.№ 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» коли база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, суму єдиного внеску розраховують як добуток розміру мінзарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску.
 Так доводиться робити, коли:
 
 -         зарплата працівника за основним місцем роботи за місяць менше мінімальної через роботу на умовах неповного робочого часу;
 
 -         одержання за місяць відпускних, які було обчислено із зарплати, яка була менша за мінімальну на момент, коли людина йде у відпустку;
 
 -         одержання лікарняних чи декретних, які через особливості розрахунку (зокрема залежно від наявного страхового стажу) та разом з іншими доходами, що обкладаються єдиним внеском, менші за мінімалку;
 
 -         працівник, якому нараховано зарплату менше мінімальної, був у цьому місяці у відпустці без збереження запрлати;
 
 -         зарплата за основним місцем роботи та сума винагороди за ЦПД, нараховані тим самим роботодавцем, менші за мін зарплату.
 
 З 01.05.2016 року розмір мінімальної зарплати встановлено на рівні 1450 грн. на місяць, тож мінімальна сума єдиного внеску, яку за названих обставин потрібно буде сплатити до бюджету, становитиме 319 грн.
 
 
Податкова соціальна пільга до авансу не застосовується

 Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( у 2016 році – 1930 грн.).
 У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір податкова соціальна пільга не надається, незалежно від категорії платника податку.
 Отже, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.
 Зазначена норма передбачена п. 169.1 ст. 169 Податкового Кодексу України.

 

Категорія: Державна податкова інспекція | Переглядів: 67 | Додав: Russell
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Календар новин
«  Липень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Пошук
Друзі сайту
Карта захисних споруд
цивільного захисту




Українське національне інформаційне агенство
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017Хостинг від uCoz