Вівторок, 22.08.2017, 05:39
Городенківська РДА
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Розділи новин
Економіка, фінанси [190]
Соціальний захист [245]
Агропромисловий розвиток [179]
Молодь і спорт [463]
Діти [320]
Релігія, Культура. Туризм [431]
Освіта [289]
Місцеве самоврядування [57]
Оперативна інформація управління з питань надзвичайних ситуацій [267]
Правопорядок, оборонна та мобілізац [69]
Суспільно-політична ситуація, євроінтеграційні процеси, співпраця з м.Бжег (Польща) [658]
Місцеві ЗМІ [19]
Охорона здоров'я [58]
Статистика інформує [559]
Пенсійне забезпечення [123]
Управління юстиції інформує [182]
Інвестиції та інвестиційні проекти [18]
Державна податкова інспекція [334]
РЦСССДМ [195]
Нормативно-правові акти [9]
Нормативно-правові акти, що належать до компетенції РДА, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню
Відомості про взаємодію з громадською радою та її діяльністю [16]
Звернення громадян [26]
Сектор інформаційної діяльності та комунікації з громадскістю [817]
Державний реєстр виборців [5]
Центр зайнятості [54]
Архів [1]
Архітектура та містобудування [7]
Відомості про проведення консультацій з громадськістю [2]
Відомості про проведення консультацій з громадськістю, громадської експертизи та врахування громадської думки
Громадська експертиза та обговорення [5]
Виконання Закону України "Про очищення влади" [20]
Обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації влади [4]
Надання громадянам і юридичним особам інформаційних послуг загального призначення [1]
Виконання місцевого бюджету [10]
Відомості про проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти [3]
Інформаційні ресурси з питань, що належать до компетенції РДА [1]
Цільовві програми у відповідній сфері [1]
Регуляторна діяльність [2]
Регуляторна діяльність: плани підготовки регуляторних актів; повідомлення про оприлюднення та проекти регуляторних актів; звіти про відстеження результативності; реєстр регулярних актів
Порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації [1]
Порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності, зразки документів та інших матеріалів, необхідних для звернення громадян чи органу
Відомості про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів [1]
Відомості про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів. у тому числі тарифи та пільги окремим групам платників, розрахунки юридичних і фізичних осіб з бюджетом відповідного рівня
Місія, функції, повноваження, основні завдання та нормативно-правові засади діяльності [1]
Місцезнаходження органу, його управлінь, відділів та інших структурних підрозділів [1]
Місцезнаходження органу, його управлінь, відділів та інших структурних підрозділів (поштові адреси, номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти та веб-сайтів)
Порядок оскарження прийнятих рішень [1]
Основні функції структурних підрозділів [1]
Основні функції структурних підрозділів, а також прізвища, імена, по батькові, номери телефонів, адреси електронної пошти їх керівників
Прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника [1]
Прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників
Адреса електронної пошти структурного підрозділу, відповідального за приймання [1]
Адреса електронної пошти структурного підрозділу, відповідального за приймання і реєстрацію вхідної кореспонденції
Територіальні органи [0]
Розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установ [1]
Соціально-економічний розвиток регіону [0]
Показники розрахунків за енергоносії [2]
Антикорупційна діяльність [0]
Інформація про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник [1]
Головна » 2016 » Червень » 15 » Городенківське відділення Тисменицької ОДПІ інформує
Городенківське відділення Тисменицької ОДПІ інформує
10:52

Нараховані штрафні санкції можуть скасувати

Відповідно до п. 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 мільйонів гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені ПКУ, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.
 
Нагадаємо, що Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.02.2016 №40.
 
   Чи потрібно переукладати договір про визнання електронних документів у разі зміни найменування юридичної особи?
14.06.2016
 
Договір про визнання електронних документів укладається відповідно до норм Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та положень Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі – Інструкція).
 
Додаток 1 до Інструкції визначає текст примірного договору про визнання електронних документів (далі – Договір), в якому зазначається, зокрема найменування платника податків – юридичної особи.
Внесення змін до облікових даних платників податків визначено розд. IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 №1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300.
 
Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 розд. ІІІ Інструкції контролюючий орган, де зареєстрований платник, звіряєреквізити, вказані у Договорі, з реєстраційними даними платника податків в контролюючому органі.
У разі зміни найменування юридичної особи, платнику необхідно переукласти Договір з дотриманням умов, визначених абз. 2-4 п.п. 7.1 п. 7 розділу III Інструкції.
 
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135.03).
 
Якщо „спрощенець” юридична особа виявить надлишки товарів
 
 Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
 
 Частиною 1 ст. 10 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №996) визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
 
 Згідно із ст. 9 Закону №996 первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
 
 Пунктом 292.3 ст. 292 ПКУ визначено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
 
 Отже, якщо юридична особа - платник єдиного податку під час проведення інвентаризації у звітному періоді виявила необліковані раніше товари, придбання яких не підтверджується відповідними первинними документами, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, а їх вартість враховується у складі доходу при обчисленні єдиного податку на підставі п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
 
 
До платників, які своєчасно не нарахували та/або не сплатили ЄСВ, застосовують штрафні санкції

 За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом України від 8.07.2010 р. №2464-VI  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону №2464.
 
 На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
 
 Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
 
 Суми штрафів та пені, передбачені пунктами 2, 3, 5 та 6 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449 (далі – Інструкція), підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до органу ДФС вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу ДФС, посадовими особами якого прийнято це рішення.
 
 Рішення органу ДФС про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом.
 
 Якщо платник єдиного внеску чи банк, отримавши рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів, не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у зазначений строк відповідний орган ДФС про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства.
 
 Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки зі сплати єдиного внеску та включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.
 
 Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
 
 
З 1 липня 2016 року звітність платниками єдиного внеску подаватиметься за новими формами

 
 Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.04.2016 р. №441 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Наказ №441), яким внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Наказ №435).
 
 Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон), в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової та митної політики.
 
 Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
 
 До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є діючими форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
 
 Відтак звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень 2016 року подається у червні 2016 року за формами звітності, затвердженими Наказом №435.
 
 Звітність за новими формами, затвердженими Наказом №435 у редакції Наказу №441, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 1 липня 2016 року.
 
  Оновлено порядок обліку податків, зборів, ЄСВ та митних платежів
 
  Міністерство фінансів України наказом від 07.04.2016 № 422  виклало у новій редакції Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
 
 Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
 
 З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
 
 Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
 
 Наказ набирає  чинності з дня його офіційного опублікування.
 
Дохід від продажу двох і більше автомобілів підлягає оподаткуванню
  
 Дохід, отриманий  платником податку від продажу протягом звітного  року двох та більше легкових автомобілів підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
 
 Дохід від продажу  легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
 
 Як виняток з положень норм Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного  року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
 
 Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу (пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу).
 
 Отже, дохід від продажу у 2016 році фізичною особою одного об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
 
 Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна передбачений ст. 173 Податкового кодексу України.
 
 
               Щодо необхідності доопрацювання РРО у разі зміни законодавчих вимог.
 
Звертаємо  вашу увагу на те, що відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр).
 Згідно з абзацем третім ст. 12 Закону №265 не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути меншим семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.
 Також норма щодо доопрацювання виробником (постачальником)  РРО користувача у разі зміни законодавчих вимог до його використання передбачена абзацом другим п. 44 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004  №601.
 (Лист ДФС України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html)
 
 
 
Нерухомість непридатна для проживання - повідомте податкову
 
Повідомляємо, що відповідно до пп. "ґ" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради.
 
 Рішення стосовно непридатності житлового будинку (житлового приміщення) для проживання (в тому числі у зв'язку з аварійним станом конструктивних елементів), про використання непридатного для проживання житлового будинку (житлового приміщення) з іншою метою (переведення у нежитловий фонд) або про знесення цього будинку приймаються відповідною місцевою радою на основі висновку комісії, згідно норм ст. 30 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні".
 
 Таким чином, власник об'єкта житлової нерухомості для звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повинен повідомити податкову інспекцію, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування, про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.
 
                    Неправомірне отримання податкової соціальної пільги – штраф 100 відсотків

 Повідомляємо, про те, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати (пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі ПКУ)) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
 
 В разі встановлення, на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок порушень платником податку застосування податкової соціальної пільги, територіальний орган ДФС України повідомляє роботодавця про наявність виявлених підстав для позбавлення платника податку права на податкову соціальну пільгу відповідно до норм підпунктів 169.2.1, 169.2.4 пункту 169.2 статті 169 розділу IV ПКУ, за формою затвердженою,  наказом Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014  № 86 "Про затвердження Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми Повідомлення про наявність порушень".
 
 Відповідно до пп. 169.2.4 ПКУ, якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
 
 Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат.
 
 Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
 
              Ви запитували: в які терміни особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, повинна сплатити ПДВ на електронний рахунок?
 
 Відповідно до п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
 
 Згідно з п. 184.8 ст. 184 ПКУ у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені ПКУ, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.
 
 Cума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2. ст. 203 ПКУ).
 
 Пунктами 19 та 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі – Порядок № 569) визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ.
 
 Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунка платника податку не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань.
 
 Відповідно до п. 27 Порядку № 569 передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника податку:
 
 1) податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ. Після анулювання такої реєстрації залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету;
 
 2) якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок;
 
 3) якщо залишок коштів на електронному рахунку після перерахування до бюджету перевищує суми узгоджених податкових зобов’язань з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ, за заявою платника податку.
 
 Таким чином, суми ПДВ, зазначені в податковій декларації з ПДВ, що подана особою за наслідками останнього звітного (податкового) періоду, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунка платника податку не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань.
 
 При цьому, якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань, то особа, реєстрація платника ПДВ якої анулювано, зобов’язана протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, перерахувати з власного поточного рахунка на електронний рахунок необхідну суму коштів незалежно від того, залишатиметься особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми чи ні
 
Як платнику спеціально режиму оподаткування відобразити в декларації з ПДВ знищений урожай
 
 Відповідно до пункту 209.5 статті 209 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.
 
 Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
 
 Згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 Кодексу у разі якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).
 
 В свою чергу у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 стаття 189 Кодексу).
 
 Відповідно до пункту 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, платники податку, які згідно з статтею 209 Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім податкової декларації 0110, подають декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого статтею 209 Кодексу.
 
 Отже, незалежно від того, чи отримана компенсація за знищений (загиблий) врожай, суб'єкт спеціального режиму оподаткування повинен здійснити операцію зі списання товарів/послуг, що були використані для вирощування таких посівів (насаджень) та при придбанні яких було сформовано податковий кредит.
 
 Оскільки товари/послуги не можуть бути використані в господарській діяльності, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається таке списання, платник податку повинен скласти зведену податкову накладну та здійснити нарахування податкових зобов'язань, яке відобразити в рядку 1.1 розділу I "Податкові зобов'язання" декларації з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (лист ДФС України від 26.05.2016 р. № 11491/6/99-95-42-01-15).

 

Категорія: Державна податкова інспекція | Переглядів: 63 | Додав: Russell
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Календар новин
«  Червень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Пошук
Друзі сайту
Карта захисних споруд
цивільного захисту




Українське національне інформаційне агенство
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017Хостинг від uCoz